Друзі, Одеса – унікальне місто. І його історія унікальна. Незважаючи на те, що місту виповнилося лише 230 років, воно зайняло гідне місце в сузір'ї найвідоміших міст світу.
Одеса прославилась своими людьми, архитектурой, портом, историей.
Адмірал Йосип де Рібас, Франс де Волан, Григорій Потьомкін, генералісимус та князь Олександр Суворов, козачий отаман Антон Головатій, граф Платон Зубов, герцог де Рішельє, граф Ланжерон, найсвітліший князь М.С. Воронцов, міський голова Григорій Маразлі.
Ці титани, а також багато-багато інших, може не настільки знаменитих, але не менш гідних особистостей, зробили наше місто таким, яким воно є сьогодні:
сучасним європейським містом із прекрасною архітектурою, культурною спадщиною, бойовими та діловими традиціями.
Не випадково ті, хто покинув наше місто, хочуть повернутися до нього знов; а ті, хто ще не був - хоч раз побувати.
Наш сайт орієнтований не тільки на Одеситів, котрі люблять своє місто і шанують його минуле, а й на більш ширшу аудиторію.
Стара Одеса потроху йде. Тому ми прийняли рішення хочаб у вигляді невеликих нарисів висвітлити долю деяких історичних пам'яток міста, яких вже немає такими, якими вони колись були.
Деякі з них зникли назавжди, якимсь пощастило більше: вони не були повністю зруйновані, або були відновлені.
У будь-якому випадку всі вони становлять історію старої Одеси, історію великих людей та подій, завдяки яким наше місто стало таким, яким воно є.
Вони не мають бути забуті.
Відносно назви сайту.
Безумовно, є шановні городяни, які пам'ятають деякі з пам'яток такими, як вони були раніше.
Я сам у дитинстві із задоволенням катався на фунікулері (тому, старому, з великими вагончиками), страшився таємниць загадкового Масонського дому
(наша родина жила тоді наприкінці вул. Торгової, а бабуся – на Пастера, неподалік від кінцевої 28 трамваю, так що бувати в цьому місці доводилося часто), грав біля старого фонтану на Соборці
на продльонці 121 школи, в якій навчався у 60-ті минулого століття.
Але все це в далекому, чи не такому далекому, але ж минулому. Життя йде, і очевидців стає все менше, а тих, що незастали, - більше.
Так що, вибачайте :)
